Дієприслівникова форма: відрубавши
1. рубаючи, вiдокремити частину вiд цiлого2. (перен.) коротко i рiзко вiдповiстиотрубитьДеепричастная форма: отрубив
¤ давати руку вiдрубати -- дать руку отрубить
Смотреть больше слов в «Большом украинско-русском словаре»
ВІДПОВІДА́ТИ (говорити у відповідь на чиїсь слова, запитання тощо), ВІДКА́ЗУВАТИ, ВІДМОВЛЯ́ТИ рідше, ПОВІДА́ТИ рідко, ВІДРІ́ЗУВАТИ розм., ВІДРУ́БУВАТИ ... смотреть
дава́ти / да́ти го́лову (рідше ру́ку) (на ві́друб (на ві́дсік і т. ін.)) кому і без додатка. З повною відповідальністю ручатися за кого-, що-небудь; переконливо стверджувати щось. — За Сева я даю голову. Коли тільки можливе в світі існування пари друзів, то це я і Сев (Ю. Яновський); — Чи ви повірили, що справді злодії перед вами?! Та голову на одруб даю, що це чиста провокація! (А. Головко); — Даю голову на відсік, це колгоспний Малишок (коник) (З газети); — Так от що я тобі скажу: дурниця все це, непорозуміння якесь. Руку на одруб даю (А. Головко); Я ніколи не бачив Севільї, Та на відсік вам голову дам — Саме так молоді й посивілі Карнавалять на вулиці там (І. Муратов). дава́ти го́лову собі́ відруба́ти. Чіпаріу дав би голову собі відрубати, що цей дзвін лише з-під коліс авто (Ю. Смолич). як (мов, ні́би і т. ін.) відрі́зало (відруба́ло), безос. Припинилося відразу, раптово чи несподівано. — Кожного разу на Новий рік один одного листівками поздоровляли. А як стали вони народними художниками, лауреатами — ніби відрізало (І. Цюпа); — Якщо й писав, сину, то не ми твої письма читали. Може, хтось читав. Ото останнє було, де ти про землеустрій писав.. Я візьми, дурний, та й покажи на сході. А хтось, та й голові сказав. З того часу як одрізало. Ні одного (листа) не получав (одержував) (А. Головко); І зразу — як одрубало: скрипка, зично гукнувши з усіх чотирьох струн, замовкла (Панас Мирний). як (мов, ні́би і т. ін.) відруба́ти, зі сл. сказа́ти. Дуже гостро, категорично. — Приходь зразу ж, як тільки приїде полковник пан Олексій,— сказала мов одрубала сотникова донька (М. Лазорський).... смотреть
1) (різко відповісти) to snap out (up), to cut short2) див. відрубувати
ВІДРУБА́ТИ див. відру́бувати.
відруба́ти[в'ідрубатие]-айу, -айеиш
Відрубати См. Відрубувати. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 227.
див. відрубувати.
【完】 见 відрубувати
див. сказати
відруба́ти дієслово доконаного виду
{відруба́тие} -а́йу, -а́йеиш.
Адцяць
див. відрубувати.
-аю, -аєш odrąbać, uciąć
сов. от відрубувати
техн. отрубать
адцяць
адцяць