УТЕ́ЧА (ВТЕ́ЧА), і, ж.1. Швидкий відхід, біг, від'їзд і т. ін. з метою уникнення небезпеки, неприємного становища тощо.В очеретах залопотіли [птахи] кр... смотреть
УТЕ́ЧА (ВТЕ́ЧА), УТЕ́КА (ВТЕ́КА) заст., УТІ́К заст., УТІ́КИ (ВТІ́КИ) мн., заст. Вість про його (опришка) утечу випередила його самого (Г. Хоткевич); Ут... смотреть
(втеча), -і, ж. 1) Швидкий відхід, біг, від'їзд і т. ін. з метою уникнення небезпеки, неприємного становища тощо. 2) Таємний самовільний відхід, від'ї... смотреть
(втеча), -і, ж. 1》 Швидкий відхід, біг, від'їзд і т. ін. з метою уникнення небезпеки, неприємного становища тощо.2》 Таємний самовільний відхід, від'ї... смотреть
д. втіка, втіки, утік; (військ.) ВІДСТУП; (від смерти) порятунок.
див. втеча
Уте́ча, -чі, -чі, -чею; уте́чі, уте́ч
Атожылакпарастак
= втеча бегство; (из места заключения - обычно) побег
Вилучення, позбавлення
Utstrømning
Udstrømning
уте́ча іменник жіночого роду
атожылакпарастак
атожылак парастак
zob. втеча
გადინება