ФІНА



імен. жін. родузоол.финнавід слова: фінімен. чол. роду, жив.

Смотреть больше слов в «Большом украинско-русском словаре»

ФІНАГЕНТ →← ФІНІШУВАТИ

Смотреть что такое ФІНА в других словарях:

ФІНА

ФІ́НА¹, и, ж.Личинкова стадія розвитку стьожкового черв'яка.ФІ́НА², и, ж., діал.Хрещениця.– То моя фіна, ваша Анничка (Марко Черемшина).

ФІНА

Фіна́. Похресниця. Санда випровадила маму аж до воріт. Переходячи їх, Зоя ще сказала: - Коли хто буде питати за мною, кажіть, я пішла до фіни, не всі потребують знати, куди мені дорога... (Коб., Вовчиха, 147)// рум. fin, fina - похресник, похресниця (хрещениця); бук. діал. фін, фіна - 1) похресник, похресниця, 2) для вінчальних батьків - подружжя (чоловік і жінка), при шлюбі яких вони були в церкві; порівн. фін, фіна, рум. -хресник, хрещениця у карпатських верховинців (СЧС, 529).... смотреть

ФІНА

I -и, ж.Личинкова стадія розвитку стьожкового черв'яка. II -и, ж., діал.Хрещениця.

ФІНА

I -и, ж. Личинкова стадія розвитку стьожкового черв'яка.II -и, ж. , діал. Хрещениця.

ФІНА

фі́на 1 іменник жіночого роду, істота личинка фі́на 2 іменник жіночого роду, істота хрещениця діал.

ФІНА

ФІНА абревіатура Міжнародна федерація водних видів спорту незмінювана словникова одиниця

ФІНА

фі́на див. «фінка»

T: 115