ІНОВІРЕЦЬ



імен. чол. роду, жив.рел., екон.чужовiрецьиноверец

Смотреть больше слов в «Большом украинско-русском словаре»

ІНОВІРКА →← ІНОБУТТЯ

Смотреть что такое ІНОВІРЕЦЬ в других словарях:

ІНОВІРЕЦЬ

ІНОВІ́РЕЦЬ (людина, що належить до іншого віросповідання), ЧУЖОВІ́РЕЦЬ заст.; БУСУРМА́Н (БУСУРМЕ́Н) заст., фольк. (перев. про магометанина); НЕВІ́РНИЙ ... смотреть

ІНОВІРЕЦЬ

-рця, ч., заст. Чужовірець.

ІНОВІРЕЦЬ

[inowirec']ч.innowierca

ІНОВІРЕЦЬ

(у мусулман) ґяур, (у нас) басурман, жм. турок, о. не нашої віри.

ІНОВІРЕЦЬ

Heterodox, of different religion

ІНОВІРЕЦЬ

-рця, ч. , заст. Чужовірець.

ІНОВІРЕЦЬ

інові́рець іменник чоловічого роду, істота

ІНОВІРЕЦЬ

-рця m innowierca, różnowierca

ІНОВІРЕЦЬ

Іншовір

ІНОВІРЕЦЬ

іновірець, -рця

ІНОВІРЕЦЬ

иноверец

T: 92