ВІЗНИ́К (людина, яка править кіньми звичайно у найманій підводі, найманому екіпажі), КУ́ЧЕР, ПОГО́НИЧ, ЛОМОВИ́К (той, хто перевозить важкі вантажі); БИ... смотреть
ВІЗНИ́ЧИЙ, чого, ч., заст.1. Візник (у 1 знач.).[Петро:] Треба тільки свого візничого відправити, нехай не жде (В. Самійленко);Колісниця зачепилася кол... смотреть
-чого, ч., заст. Візник (у 1 знач.).
-чого, ч. , заст. Візник (у 1 знач. ).
візни́чий іменник чоловічого роду, істота рідко
Візни́чий іменник чоловічого роду сузір'я
Візничий (сузір’я)