ЧУ́ЙНО.Присл. до чу́йний.З-під волохатих брів кидають очі далекий погляд, а вуха чуйно вбирають в себе найменший звук (М. Коцюбинський);І чуйно слух на... смотреть
Чуйно нар. 1) Чутко. Чуйно наслухають. Млак. 85. Я серцем чуйно ті печалі чую. К. Дз. 200. 2) Бдительно. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 477.... смотреть
[czujno]присл.czujnie
Присл. до чуйний. || Те саме, що пильно.
Чу́йно, присл.
1) tactfully2) keenly
Присл. до чуйний.|| Те саме, що пильно.
чу́йно прислівник незмінювана словникова одиниця