Дієприслівникова форма: чувши
чуятьДеепричастная форма: чуяв, чуя
(кого/що)дієсл. недокон. виду (що робити?)Дієприслівникова форма: чувши
1. сприймати за допомогою органів слуху якісь звуки2. мати слух3. знати про когось з розмов, чуток4. те саме, що "відчувати"5. за допомогою органів нюху, розпізнавати, знаходити щосьслышатьДеепричастная форма: слыша
¤ чути на власні вуха -- слышать собственными ушами
¤ себе не чути -- себя не слышать
¤ нутром чути -- нутром слышать
Смотреть больше слов в «Большом украинско-русском словаре»
ЧУ́ТИ, чу́ю, чу́єш, недок.1. кого, що. Сприймати за допомогою органів слуху які-небудь звуки.Серед тиші ночі чути було дуже виразно, як горілка стиха б... смотреть
ВІДЧУВА́ТИ (сприймати органами чуття), ПОЧУВА́ТИ, ЧУ́ТИ, УЧУВА́ТИ (ВЧУВА́ТИ), ПОЧУВА́ТИСЯ, ЗАЧУВА́ТИ рідше, СПОЧУВА́ТИ розм. рідше, ДІЗНАВА́ТИ (ДОЗНАВА... смотреть
відчува́ти плече́ (лі́коть) кого, чиє (чий) і без додатка. Мати чиюсь підтримку, допомогу. (Дремлюга:) Головне — щоб в тебе вірили. А коли не відчуваєш плеча, то й світ тобі не раз галушкою здасться (О. Корнійчук). чу́ти плече́ і лі́коть кого. Перон тече людським потоком мимо. Та чує кожен з трьох плече і лікоть побратима (П. Дорошко). душі́ (в собі́) не чу́ти. 1. в кому, за ким. Дуже любити, жаліти кого-небудь, бути ним дуже захопленим. Товариші душі в ньому не чули (Панас Мирний); Дай, Боже, аби той наймолодший і всі вчились так, як той найстарший, Андрусь, що мама за ним душі в собі не чує (О. Маковей); У тридцятому .. подався (Трублаїні) на Землю Франца-Йосифа, а за два роки поїхав з учнями на Нову Землю. Діти за ним душі не чули (Р. Іваничук). 2. Дуже сильно, самовіддано. (Качинська:) Ясновельможний пане! Мій покійний муж, царство йому небесне, любив мене, я його кохала, душі в собі не чула і плакала три дні, як він помер… (І. Карпенко-Карий); — Павло любить Катрю, душі в ній не чує (В. Кучер). за версту́ почу́єш (чу́ти, мо́жна почу́ти) кого, що. Відразу можна розпізнати, відрізнити від інших кого-, що-небудь. — Строкаря з економії від хазяйського за версту по духу почуєш (М. Стельмах). і ду́ху нема́ (нема́є, не було́, не чу́ти і т. ін.) кого, чого. Хто-небудь зник (що-небудь зникло) або його й зовсім не було. Почав (хазяїн) кликати Дениса, а Дениса й духу нема (Г. Квітка-Основ’яненко); Ведуть (некрутів) снідати каші з салом, а того сала — і духу нема (Панас Мирний); І хоч зачіплянських і близько нікого не було, не було й духу того дошкульника Баглаєнка, але виразно вчулося.., продзвеніло в повітрі: “Батькопродавець” (О. Гончар); Тим часом Бурко прибіг до липи, шукає, нюхає, порпає — нема ані каменя, ані глини, а ковбаси й духу не чути (І. Франко). (і) сло́ва не почу́єш (не почу́єте, не чу́ють і т. ін.) від кого. Хто-небудь мовчазний, сором’язливий, неговіркий і т. ін. (Гебрей:) Я мушу знать, що я тут раб рабів, що він мені чужий, сей край неволі, що тут мені товаришів нема. Більш ти від мене й слова не почуєш! (Леся Українка). ма́ти (чу́ти) жаль до кого, заст. Відчувати незадоволення ким-небудь; нарікати, ображатися, сердитися на когось. Схудла (дівка), мовчить і до батька жаль має. А він чим винен? (М. Коцюбинський); — Я чув жаль до себе, до вас, до матері (О. Кобилянська); Марта чула жаль до Антона: він її обдурив. Затаїв скарб, цінне щось, на що мала і вона право (М. Коцюбинський). не чу́ти (не відчува́ти) землі́ (під собо́ю (під нога́ми)). 1. Бути у надзвичайно піднесеному стані. Ходить мій братик на танець, ходжу і я, та гуляємо, як ті соколи межи соколами, землі під собою не чуємо (Ю. Федькович); — Як він живе з Соломією? — Душа в душу. Соломія тепер землі не чує під собою (М. Стельмах); Михасеву статтю прочитав редактор і сказав — молодець! Від похвали він не чув під ногами землі! (С. Чорнобривець). 2. з дієсл. руху.Уживається для підкреслення швидкого, енергійного бігу або ходи; дуже, надзвичайно швидко. Вона біжить, не чуючи під ногами землі (В. Речмедін); Ілько ступав за батьком, не відчуваючи під собою землі (П. Панч); Не чуючи під собою землі,.. хутко-хутко пішла, потім побігла на сільський майдан (О. Довженко); Він (Архип) біг день, біг ніч, не чуючи землі під ногами! Аж поки сили не вичерпались. А потім впав ниць на плаю... (Легенди..). 3. Переживати сильний страх. А годі .. н не чу́ти (не відчува́ти) ніг (під собо́ю). 1. з дієсл. руху. Уживається для підкреслення швидкого, енергійного бігу або ходи; дуже, надзвичайно швидко. Назад вертались неохочі, всі бігли, аж не чули ніг (І. Котляревський); Данило пішов не чуючи ніг, в очах зосталася довга біла Шведова шабля і двір, повний квітів (Ю. Яновський); Відпустив Степку. Побігла не чуючи під собою ніг (Ю. Бедзик). 2. Відчувати сильну втому від надмірного, швидкого бігання, ходіння і т. ін. Так намориться Терень, що не чує під собою ніг (А. Шиян); — Вже ось ніг не чую, так бігав по всіх артілях і майстернях (В. Кучер); Штукаренко йшов, але ніг під собою не відчував (С. Голованівський). аж не чу́ти підошо́в. Швиденько поспішала (Сивилла), Еней не чув аж підошов, Хватаючися за ягою (І. Котляревський). 3. Бути надзвичайно енергійним, піднесеним. А Палажка, там хвастуха така, не чує вже ніг під собою (А. Тесленко); Миня теж но не чу́ти себе́. 1. Бути у надзвичайно піднесеному стані. — Так, Галочко, так,— сказав Семен Іванович, не чуючи себе з радості (Г. Квітка-Основ’яненко). 2. Бути схвильованим, стурбованим. Ілонка стояла, не чуючи себе, приголомшена незвичайним виглядом сержанта (О. Гончар). (ні (і)) рук (ні (і)) ніг не чу́ти (не відчува́ти). Бути надзвичайно втомленим. Петрусь співав їй, розповідав цікаві казки, підманював, що ліс близько, а сам теж не чув ні рук ні ніг (Ю. Яновський); — Жінки старалися. Працювали на совість. Хоча під кінець зміни не чули ні рук ні ніг (В. Вільний); Ще й сонце не сіло, коли ми свою смугу перейшли. Впали на стерню, рук і ніг не чуємо… Куди ж там: такий шмат утяли! (І. Муратов); // Уживається для підкреслення сильної втоми; дуже, надзвичайно. З шляху ми повернули надвечір, чомусь значно раніш, ніж завжди. Були такі стомлені, що вже не відчували ні рук, ні ніг (В. Козаченко). ні ру́чок, ні пу́чок не чу́ти. Бувало, так за день навихається біля великої роботи, що ні ручок, ні пучок не чує (М. Стельмах). нутро́м (се́рцем) чу́ти (відчува́ти) / відчу́ти що. Підсвідомо, інтуїтивно передбачати що-небудь, здогадуватися про щось. На душі важко, на серці сумно — аж мов нудно… Так буває тоді, як серцем чуєш якесь лихо (Панас Мирний). ду́хом чу́ти. — Чи чув ти що-небудь про зазивні лісти від мене? Не чув, бо і не було їх. А проте все валом ішло до мене, бо духом чуло, що я знаю те, що треба зробити (М. Грушевський). ню́хом чу́ти / почу́ти що. Підсвідомо здогадуватися про щось, передбачати що-небудь. Абдулаєв, Митяй і Тимко повзуть далі. Абдулаєв нюхом чує, що в хаті хтось є (Григорій Тютюнник); Старий мисливець почув нюхом, що тут допіру пролізла гадюка (О. Копиленко). но́сом чу́ти. — Я носом чую її підступи та підкопування під нас,— говорила писарша (І. Нечуй-Левицький); Підлість чую носом (Р. Іваничук). рук не чу́ти за чим, від чого і без додатка. Дуже втомлюватися, перенапружуватися від надмірної роботи (перев. руками). Рук не чула, несучи дитину, ноги дуже боліли від ходьби (Г. Квітка-Основ’янко); — А поки довезе усе куповане, то й рук не чує за тими клунками й корзинами (В. Кучер); Помахаєш лопатою — до кінця зміни рук не чуєш (З газети). чу́ти (відчува́ти) кри́ла за плечи́ма. Бути сповненим натхнення, душевного піднесення, сили і т. ін. Орлині крила чуєш за плечима, Самі ж кайданами прикуті до землі (Леся Українка). чу́тно (чуть), як (коли́) (і) му́ха лети́ть (літа́є, проліта́є) / пролети́ть. Стає дуже тихо. Народ, що досі переговорювався, зразу замер-затих, чутно було, як муха літала (Панас Мирний). му́ха пролети́ть — чу́тно. Григорій Павлович говорить. А всі слухають… Муха пролетить — чутно (Ю. Яновський); // Уживається для підкреслення надзвичайної тиші; дуже. У хаті стало так тихо, що чуть, коли муха пролетить (Панас Мирний). чуть (ледь, чим, як, рідше ско́ро і т. ін.) світ. Дуже рано, на світанку. — На другий день чуть світ пішов я до опікуна, сказав, що хочу викупитися на волю (О. Кониський); Ну, хлопці! Сонечко заходить, розходьтесь вечеряти, а завтра чим світ з косами косити мені (Г. Квітка-Основ’яненко); А завтра ж як світ на степ іти. Та треба ж рано-раненько .. встати (А. Головко); На другий день, скоро світ зібралися звірі до походу (І. Франко).... смотреть
чую, чуєш, недок. 1) перех. Сприймати за допомогою органів слуху які-небудь звуки. || у знач. вставн. сл. Чується. 2) неперех. Мати слух. 3) перех. Ма... смотреть
чую, чуєш, недок. 1》 перех. Сприймати за допомогою органів слуху які-небудь звуки.|| у знач. вставн. сл. Чується.2》 неперех. Мати слух.3》 пере... смотреть
[czuty]дієсл.1) czućвідчувати, передчувати — przeczuwaćпочувати себе — czuć sięпочувати себе добре / погано — ... się dobrze / źle2) słyszeć
Чує кіт, де сало лежить.Знає де можна скористати.Чує, як трава росте.Має дуже добрий слух.Як „на”, то чує, а як „дай”, то глухий.Любить брати, але не л... смотреть
1) to hearя чув, що ... — I am told that . .., I've heard2) (відчувати) to smell, to scent; перен. to feel, to senseчує моє серце лихо — I'm full of ev... смотреть
【未】1) 听见, 听清; 嗅得出Чути рибу 闻到鱼的腥味2) 觉得, 感到
мати слух ; (часто) чувати; (звук) кн. сприймати; (від кого) дізнаватися, прочувати; (серцем) відчувати, перед-, здогадуватися; ЯК ПР. ЧУТНО; п! ЗАЧУВАТИ.... смотреть
чу́ти[чутие]чуйу, чуйеиш
чу́ти:◊ мо́рес чу́ти → "морес" ◊ на вла́сні ву́ха то чув → "вухо" ◊ на свої ву́ха то чув → "вухо" ◊ чу́ти жаль → "жаль"
чую, чуєш 1. słyszeć, słuchać 2. czuć, odczuwać ~ голод odczuwać głód чутися в силі (на силах) czuć się na siłach
(звуки) сприймати// (дещо почути) чути краєм вуха, (особисто) чути на власні вуха.
Чу́ти, чу́ю, чу́єш, чу́є; чуй, чу́ймо, чу́йте; чув, чу́ла
Пачуцьучуцьчуць
слы́шать, услы́шать чује се — иду́т слу́хи
чу́ти дієслово недоконаного виду
Entendre
{чу́тие} чу́йу, чу́йеиш.
Höra
Høre
Høre
пачуцьучуцьчуць
пачуць учуць чуць
გაგონება