ШКОЛИТИ



дієсл. недокон. виду (що робити?)

Дієприслівникова форма: школячи

школить

Деепричастная форма: школя


Смотреть больше слов в «Большом украинско-русском словаре»

ШКОЛОЗНАВСТВО →← ШКОЛЕННЯ

Смотреть что такое ШКОЛИТИ в других словарях:

ШКОЛИТИ

I. ВИХО́ВУВАТИ кого (виробляти в когось певні риси характеру, прищеплювати комусь певні знання тощо; навчати когось правил культурної поведінки), ВИРО́... смотреть

ШКОЛИТИ

ШКО́ЛИТИ, лю, лиш, недок., кого.1. розм. Суворо вчити, виховувати кого-небудь; муштрувати.– Ніколи не була я в школі – згадує Олена Семенівна. – Саме ж... смотреть

ШКОЛИТИ

-лю, -лиш, недок., перех. 1) розм. Суворо вчити, виховувати; муштрувати. 2) спец. Привчати до їзди (коня); об'їжджати.

ШКОЛИТИ

-лю, -лиш, недок. , перех. 1》 розм. Суворо вчити, виховувати; муштрувати.2》 спец. Привчати до їзди (коня); об'їжджати.

ШКОЛИТИ

[szkołyty]дієсл.szkolić

ШКОЛИТИ

д! ВИШКОЛЮВАТИ; (життям) ВИХОВУВАТИ; (коня) об'їжджати; п! ВЧИТИ.

ШКОЛИТИ

шко́лити дієслово недоконаного виду

ШКОЛИТИ

разг. школить

T: 133