ВИ́ГУК (голосно вигукнуте слово, фраза або звук, який передає певне почуття), ВИ́КРИК, О́КЛИК, КРИК, ПО́КРИК, О́КРИК, ПО́КЛИК, ПО́ГУК. Назустріч піднос... смотреть
ВИ́КРИК, у, ч.Щось дуже голосно вимовлене, вигукнуте або уривчастий крик.– Я піду. А ще хто? – І я! І я! – чуються з купи викрики (Панас Мирний);Не чув... смотреть
-у, ч. Щось дуже голосно вимовлене, вигукнуте або уривчастий крик.
-у, ч. Щось дуже голосно вимовлене, вигукнуте або уривчастий крик.
див. крик
Cry, shout, yell
ви́крик іменник чоловічого роду
-у m okrzyk
викрик, -у