¤ гіркий на смак -- горький на вкус
Смотреть больше слов в «Большом украинско-русском словаре»
ВАЖКИ́Й (про життя, життєві обставини, відрізок часу тощо — сповнений труднощів, горя, поневірянь і т. ін.; пов'язаний з великими турботами або неприєм... смотреть
гірка́ ча́ша. Велике горе, страждання. (Ганна Андріївна (дочці):) Не минула і тебе ця гірка чаша… Тепер ти полонянка; взяли тебе у ясир (Ю. Мокрієв); Такі от специфічні умови зробили Соколову чашу особливо гіркою, а перспективу безвиглядною (І. Багряний). гі́рше (гірш) гірко́ї (пече́ної) ре́дьки (полину́, гірчи́ці і т. ін). 1. зі сл. набри́днути, доку́чити і под. Дуже, надзвичайно, великою мірою. Не тільки зарічанам, а й замостівцям набрид (Святоха) гірше гіркої редьки (П. Рєзніков); Вона обридла йому гірше печеної редьки (І. Нечуй-Левицький). гірш за ре́дьку гірку́. Скінчу вже врешті свою подорож, яка, певно, докучила тобі гірш за редьку гірку (М. Коцюбинський). 2. Нестерпний. Одно здавалося гірше печеної редьки, становилося руба в горлі. Це життя в казармі вонючій (Панас Мирний); Така колотнеча була Чіпці гірше полину (Панас Мирний); Ще за Василя Семеновича він було не пропустить виборів, щоб не наговорити, як казали про його, “сім мішків гречаної вовни..” Отже, та вовна була для панів польських гірше гіркої гірчиці (Панас Мирний). лиха́ (важка́, гірка́ і т. ін.) годи́на. Певний період з тяжкими, несприятливими обставинами; горе, нещастя. В грудях билось єдине бажання: Щоб тебе не спіткало страждання, Щоб минула година лиха (П. Грабовський); — Лиха година вигнала мене з батькового двору й пустила по світу бурлачкою (І. Нечуй-Левицький); От записав мій .. друг Мені свій адрес (адресу). У гірку годину (М. Рильський). лиха́ (гірка́, щерба́та і т. ін.) до́ля 1. чия. Хто-небудь нещасливий, безталанний. — А давно ж вони (Лящі) померли, бабусю? — Давненько, моє серце ..— Се, мабуть, чи не до них (до Лящів) ішла? — До їх, бабусю, та лиха моя доля (Марко Вовчок). лиха́я до́ленька. Над Іквою було село, У тім селі на безталання та на погибель виріс я. Лихая доленька моя! (Т. Шевченко). 2. Горе, нещастя. — Рідний брат мій в Америці, Марко. Ще до визволення Галичини пішов світ за очі. Лиха доля погнала (І. Цюпа); Тогді (тоді) найбільш нам допікає, коли зла доля однімає, Що в нас всього миліше єсть (І. Котляревський). навари́ти ка́ші (пи́ва, гірко́ї і т. ін.) кому і без додатка. Зробити щось небажане, неприємне і т. ін.; наробити лиха, завдати клопоту. Одні лише співчували йому пошепки .. Другі уникали розмови з ним. Мовляв, сам наварив каші, сам і їж (Д. Ткач); — Дай спокій, заступило мені, що я не бачив його перший. Наварив я собі пива (Ірина Вільде); Такий-то був той гадюка, що наварив нам гіркої на довгі роки! (П. Куліш). облива́ти (рідше обмива́ти) / обли́ти (рідше обми́ти) (гірки́ми (гаря́чими, рясни́ми і т. ін.)) слі́зьми́ (сльоза́ми) що, рідше кого. Плакати над ким-, чим-небудь; через щось. — Припала я до ніг того пана, цілую їх та обливаю слізьми.— Годі,— каже він,— годі! (Панас Мирний); “Буду в руки златоглави, Китайки хапати, І знаки твої криваві Слізьми обливати...” (П. Куліш); Татко ручку доні цілував і гіркими сльозами обливав (Леся Українка); Раптом убіг до кімнати Поет Тарас Григорович Шевченко, Стискає Олдріджа в міцних обіймах, Гарячими сльозами обливає (М. Рильський). облива́ти рясни́ми слізьми́ (не ті́льки) лице́. Живий жаль брав дівчину за серце, рясними слізьми обливала вона не тільки лице (М. Коцюбинський). обли́ти свою́ ду́шу слі́зьми́. — Я ж облила свою душу слізьми.., тебе шукаючи! Я ж виплакала очі, тебе виглядаючи! (І. Нечуй-Левицький). обми́ти слі́зоньками. Хотіла — не хотіла облива́тися (рідше залива́тися, обсипа́тися і т. ін.) / обли́тися (рідше зали́тися, обси́патися і т. ін.) (гірки́ми (гаря́чими, буйни́ми і т. ін.)) слі́зьми́ (сльоза́ми). Гірко, невтішно плакати. Вона (мати) плаче, теж слізьми обливається над своїм дитям (Олена Пчілка); — Хіба ж не сама я,— казала далі дівчина, вже обливаючись слізьми,— не сама одвадила од себе всіх хлопців?.. (С. Васильченко); “Чужі… чужі… Що їм? у них болить?.. їм шкода (мого сина)?..”— думала вона (Мотря), обливаючись гіркими слізьми (Панас Мирний); Та брехня пекла її, скорпала її за серце нестерпучими болями, яких Параскіца не могла втишити, б’ючись головою об землю та обливаючись гарячими слізьми (М. Коцюбинський); Веде Олександра діток, обливаючись сльозами, та все тільки благословляє їх (Марко Вовчок); Вона посадовила його на покуті, як дорогого гостя, а тоді, обливаючись буйними сльозами, почала розпитувати (І. Багряний); — Поря облива́тися (рідше умива́тися, обмива́тися і т. ін.) / обли́тися (вми́тися, обми́тися і т. ін.) (крива́вим (гірки́м, сьо́мим і т. ін.)) по́том. Дуже важко працювати, дуже втомлюватися працюючи. Наймити та невільники обливались потом, аж стогнали од важкої роботи (І. Нечуй-Левицький); — Двадцять п’ять років отут обливаюся потом, і в очах лиш полин (Мирослав Ірчан); Їхньою волею, їхньою силою здійснюється нарешті те, про що не раз, обливаючись гірким вантажницьким потом, мріяли вони потаємки в роки своєї молодості (О. Гончар); Вмивався (Явтух) потом, усіх навколо себе трусив, як чорт грушу (Ю. Яновський); Вийшов коваль з новенької кузні. Не миються потом у ній ковальчуки, не хукає прокіптявленою утробою ковальський міх (Ю. Мушкетик); (Ганна:) Попогнула б спину на спеці та вмилася б кривавим потом,— не зажирувала б (М. Кропивницький); Ще сонце не купалося у водах яруги, а Василь вже <b ..></b>... смотреть
ГІРКИ́Й, а́, е́.1. Який має своєрідний їдкий, різкий смак (напр.: полин, гірчиця); протилежне солодкий.Знаєте полинь, діточки? Гіркий, гіркий, гіркий т... смотреть
Гірка біда розуму вчить.В біді люди зазнають гіркого досвіду і розумнішають.Гірка горілка, та й життя несолодке.Приповідка п'яниці, який п'є і скаржить... смотреть
-а, -е. 1) Який має своєрідний їдкий, різкий смак (напр., хіна, гірчиця); прот. солодкий. 2) у знач. ім. гірка, -кої. Горілка. 3) перен. Сповнений гор... смотреть
Bitter (тж. перен.); miserable (тк. перен.)гіркий п'яниця — hard (heavy) drinker, hopeless (sad) drunkard, inveterate drunkard; toperгірка доля — hard ... смотреть
-а, -е.1》 Який має своєрідний їдкий, різкий смак (напр., хіна, гірчиця); прот. солодкий.2》 у знач. ім. гірка, -кої. Горілка.3》 перен. Сповнений ... смотреть
Гіркавий, гіркенький, гірко-солоний, гіркотнявий, гіркуватий, гірчак, гірчакуватий, гірчичний, горенуватий, загіркий, загірклий, загірчений, згірклий, ... смотреть
[hirkyj]прикм.gorzkiгіркий чай — gorzka herbata
【形】 苦的; 痛苦的Гірка доля 苦命◇ Гіркий п'яниця 酒鬼
не солодкий; (- долю) тяжкий, терпкий; (- слово) дошкульний, вразливий; (- сльози) ревний; (сміх) невеселий, гіркотний; гір|к|енький, гіркуватий.
горький; горестный (полный горя, печальный) випити гіркої — перен. хлебнуть горя
Гірки́й, -ка́, -ке́; -кі́, -ки́х
Гаротны
Bitter
Bitter
Bitter
гірки́й прикметник
гаротны
гаротны
bitter
მწარე