ГЕНІТИ́В, а, ч., лінгв.Родовий відмінок.Варіативні флексії генітива іменників чоловічого роду однини пов'язані із семантикою слова (з наук. літ.);У ста... смотреть
генітив; ч. (лат.) родовий відмінок. Див. також: аблатив, акузатив, вокатив, датив, елатив, ергатив, локатив, номінатив, партітив
-а, ч. Родовий відмінок.
геніти́в, генети́в [лат. (casus) genitivus] родовий відмінок.
-а, ч. Родовий відмінок.
геніти́в іменник чоловічого роду
генітив, -а