ГНОЯ́К, а́, ч., вет., мед.Місцеве скупчення гною (у 1 знач.) внаслідок запалення; абсцес, нарив.Лікар, який обрав професію хірурга, повинен уміти розрі... смотреть
ГНОЙОВИ́К (жук, що живиться гноєм), ГНОЙОВИ́Й ЖУК, ГНОЯ́К, РИ́ЙКА, СКАРАБЕ́Й. Раптом його увагу привернули гнойовики, що летіли один за одним в одному ... смотреть
1) мед. (виразка) ulcer; (нарив) abscess2) ент. див. гнойовик
-а, ч. Те саме, що гнійник.
1) гнойник 2) энт. навозник, навозный жук
-а, ч. Те саме, що гнійник.
гноя́к іменник чоловічого роду
гнояк, -а