ДОМІВКА



імен. жін. родудом сущ. муж. рода

¤ рідна домівка -- отчий дом


Смотреть больше слов в «Большом украинско-русском словаре»

Смотреть что такое ДОМІВКА в других словарях:

ДОМІВКА

ЖИТЛО́ (приміщення, призначене для життя людей), ОСЕ́ЛЯ, ПОМЕ́ШКАННЯ, ДІМ, ДОМІ́ВКА, ХА́ТА, ПОРІ́Г (перев. з означ.), ГОСПО́ДА, ЛІ́ГВИЩЕ розм., ДО́МА р... смотреть

ДОМІВКА

домі́вка[доум’іўка]-ўкие, д. і м. -ўц'і, р. мн. -м'івок

ДОМІВКА

-и, ж. Житлове приміщення стосовно до того, хто в ньому живе.

ДОМІВКА

житло, мешкання, ДІМ, будинок, хата, господа; (кочовиків) ЮРТА; П. родинне вогнище; дома; пор. ПЕНАТИ.

ДОМІВКА

дом, поэт. кров; рит. домашний очаг рідна домівка — родной дом, поэз. отчий дом [кров]

ДОМІВКА

Будынакдомхата

ДОМІВКА

-и, ж. Житлове приміщення стосовно до того, хто в ньому живе.

ДОМІВКА

див. дім; оселя

ДОМІВКА

【阴】 住所, 住处, 家

ДОМІВКА

Домі́вка, -ки, -ці; -мі́вки, -мі́вок

ДОМІВКА

{доумі́ўка} -ўкие, д. і м. -ўці, р. мн. -мі́вок.

ДОМІВКА

Home; habitation, residence

ДОМІВКА

домі́вка іменник жіночого роду

ДОМІВКА

-и ż mieszkanie, domostwo

ДОМІВКА

будынакдомхата

ДОМІВКА

будынак дом хата

T: 63