Смотреть больше слов в «Большом украинско-русском словаре»
ЗВИ́ЧНИЙ (який став чиєюсь звичкою, увійшов у звичку), ЗВИЧА́ЙНИЙ, ЗВИ́КЛИЙ, ЗВІ́СНИЙ розм., ПРИВИ́ЧНИЙ розм., СВІ́ЙСЬКИЙ розм., НАВИ́КЛИЙ рідко. Асист... смотреть
-а, -е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до звикати. 2) у знач. прикм. До якого звик хто-небудь; повсякденний, добре знайомий; звичний. 3) у знач. прикм. При... смотреть
-а, -е.1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до звикати.2》 у знач. прикм. До якого звик хто-небудь; повсякденний, добре знайомий; звичний.3》 у знач. прикм. ... смотреть
зви́клий[звиклией]м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і
1) (призвичаєний до чогось) accustomed (to), used (to)2) (звичний) habitual, usual
[zwykłyj]прикм.zwykły
【形】1) 习惯的; 习见的, 常见的2) 习于…的, 司惯作…的; 搞熟了的, 处熟了的
обвиклий, навиклий, привиклий; (- око) призвичаєний, натренований.
див. умілий
{зви́клией} м. (на) -лому/-лім, мн. -лі.
ჩვეული; შეჩვეული, შეგუებული, მიჩვეული
Vant, tilvant
Vant, tilvant
зви́клий дієприкметник
привыкший; привычный
przyzwyczajony