КАНТАБІЛЕ



імен. незмін.музичний твiр або його частина, що виконується спiвучокантабиле сущ. ср. рода неизм.

Смотреть больше слов в «Большом украинско-русском словаре»

Смотреть что такое КАНТАБІЛЕ в других словарях:

КАНТАБІЛЕ

муз. 1) присл. Співучо (як позначення способу виконання музичного твору). 2) невідм., с. Музичний твір або його частина, що виконується співучо.

КАНТАБІЛЕ

(іт. cantabile - наспівно) - 1. Наспівність мелодики, важливий естетичний критерій вокальної та інструментальної музики кінця XVII - XVIII ст. 2. Наспівний характер виконання музики. 3. Самостійний музичний твір або частина твору наспівного характеру (напр., 'Аndante саntabile' з квартету оп.11 П.І.Чайковського).... смотреть

КАНТАБІЛЕ

[kantabiłe]с.cantabile муз.

КАНТАБІЛЕ

кантабіле (італ., букв. - співучий, наспівний) 1. Співучо (як позначення способу виконання музичного твору). 2. Музичний твір або його частина, що виконується співучо.... смотреть

КАНТАБІЛЕ

муз. 1》 присл. Співучо (як позначення способу виконання музичного твору).2》 невідм. , с. Музичний твір або його частина, що виконується співучо.

КАНТАБІЛЕ

СПІВУ́ЧО (СПІВУ́ЧЕ) (протяжно-мелодійно), НАСПІ́ВНО, КАНТА́БІЛЕ муз.

КАНТАБІЛЕ

канта́біле 1 прислівник спосіб виконання незмінювана словникова одиниця канта́біле 2 іменник середнього роду музичний твір

КАНТАБІЛЕ

канта́біле (італ. cantabile, букв. – співучий, наспівний) наспівний характер виконання музичної п’єси, мелодії.

T: 146