КОЛІ́СНИЙ, а, е.1. Стос. до колеса (у 1, 2 знач.).Свіжий колісний слід лишався на дні майже пересохлої Полтавки, праворуч косою тінню проплив костьол, ... смотреть
колі́сний[коул'існией] м. (на) -сному /-с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і і [кол'існий] м. (на) -сному /-с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і
-а, -е. 1) Прикм. до колесо 1). || Признач. для коліс. 2) Який пересувається за допомогою коліс (у 1 знач.); рухається на колесах.
-а, -е.1》 Прикм. до колесо 1).|| Признач. для коліс.2》 Який пересувається за допомогою коліс (у 1 знач. ); рухається на колесах.
1) wheel (attr.)2) (на колесах) wheeled, on wheels
{коулі́снией} м. (на) -сному /-с()нім, мн. -с()ні і {колісни́й} м. (на) -сно́му /-с()ні́м, мн. -с()ні́.
колі́сни́й прикметник
техн. колёсный
колёсный
kołowy
колёсный экскаватор
колёсный обод
Судно з рушієм у вигляді лопатевого колеса; колісними були перші пароплави; ще теп. трапляються на річкових шляхах.
колёсный пароход
колёсный плуг
колёсный трактор
колёсный транспорт
колёсный тягач