КУ́ТИК, а, ч.1. Зменш. до кут.Обережно, щоб не забруднити папірця, Надя взяла його за кутики й почала читати (Д. Ткач);Це була звичайна носова хусточка... смотреть
(у кімнаті) кут, д. вугол; (сімейний) житло, притулок, вогнище; (села) кінець; (певний терен) місцевість, сторона, область; (глухий) закуток.
-а, ч. Зменш. до кут.
-а, ч. Зменш. до кут.
ку́тик іменник чоловічого роду
техн. уголок (железное изделие)
кутик, -а