ЛЮБО́В, і, ж.1. Почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі; кохання (у 1 знач.).– Ізольдо! Ох, Ізольдо! Прийми любов мою! (Леся Украї... смотреть
КОХА́НА (та, кого кохають), МИ́ЛА, ЛЮ́БА, ЛЮБИ́МА, ЛЮБО́В, ПО́ДРУГА, КОХА́НКА рідше, КОХА́ННЯ розм., ЛЮ́БКА розм., ЛЮ́БОНЬКА пестл., ЛЮ́БОЧКА пестл., С... смотреть
ЛЮБОВ - екзистенціал людського буття, який окреслює найглибше відчуття повноти особистісного буття і переживання цілісності у з'єднанні з іншою особистістю та світом. Саме в Л. найбільшою мірою проявляється принципова відкритість буття людини, що знаменує вихід за межі буденних та граничних ситуацій у метаграничне буття. В укр. мові є декілька слів, які означають Л.: кохання, любощі, милість, власне Л. Цікавим є той факт, що при їх вживанні виникає певна ієрархія. Напр., часовий прояв Л. називають закоханістю, коханням, милістю, а Л. як вічне почуття-цілісність виражається саме словом "Л.". В багатьох культурах Л. пов'язується з безсмертям. Так, напр. , в романських мовах у слові "Л." (франц. amur, ісп. amar, італ. amor) безпосередньо проголошується безсмертя. Виходячи з того, що еротична Л. найчастіше пов'язується у більшості мов та культур з Л. як такою, прояви Л. можна класифікувати наступним чином Ц. е: 1) Л. до себе; 2) еротична Л.; 3) надеротична Л. Л. до себе дає можливість кожній людині пережити та усвідомити, що, окрім тілесності, вона має ще духовне та душевне начала. Справжня Л. до себе - це велика праця, зростання та накопичення знань і почуттів, самотворення, яке дає змогу не тільки брати, а й віддавати. Зустріч двох особистостей, що вже вийшли за межі лише Л. до себе та прагнуть більшого, означає еротичну Л. Головним в еротичній Л. є те, що дві особистості з'єднуються в нову цілісність, яка не заперечує, а навпаки, підсилює неповторність та унікальність кожного з них. Еротична Л. є щось більш відкрите та універсальне, ніж Л. до себе, однак вона може виникнути лише на основі Л. до себе. Людина, що не полюбила себе, нездатна до такого особистісного напруження, як Л. до іншого. У вищих своїх проявах еротична Л. виступає як Л.-цілісність. Така цілісність стає дійсністю не просто як статеве тілесне поєднання, а як співтворчість чоловіка та жінки. Третім - і найбільш універсальним - проявом Л. є надеротична Л., яка виходить за межі егоїзму люблячої пари і відкриває цілісності двох безодню навколишнього світу. Така Л. вбирає у себе всі попередні вияви Л. і, поєднуючись із вірою та надією, може трансцендентувати людину у нову якість. У давньогрецьк. культурі даний вимір Л. отримав назву "агапе". Надеротична Л. складає екзистенційний фундамент Л. до ближнього, позбавляючи останню невротичних та інфантильних деформацій.С. Кризова... смотреть
-і, ж. 1) Почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі; кохання (у 1 знач.). || перен. Той, кого люблять (у 2 знач.). || Стосунки між ... смотреть
Любов (Любина) слов.; запозичене із ст.-сл., де з'явилось як калька з гр. імені Charis; від charis — любов. Люба, Ліббонька, Любочка, Любинка, Любинонька, Любиночка, Лкібка, Лкзбця, Любуня, Любуненька, Любунечка, Любуся, Любесенька, Любусечка. — Любов Василівно! Ходімте на проходку! Так гарно! (О. Пчілка); Любими — так звали біленьку дівчинку — яке мізинча, а хутко відчула: щось недобре коїться (В. Близнець); Свіжий вітер знамена., голубить. Біль і тиша врочисті, мов подвигу мить. Тільки голос далекий Шевцової Люби, наче пам'ять, над містом звучить (В. Мордань); Марія Петрівна., підводила обличчя, щоб спинити скорботно милуючий погляд на своїй дорогій Любочці (о. Пчілка); — Добрий день, — сказала Любуся по-шкільному, наспівом (А. Мороз).... смотреть
-і, ж. 1》 Почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі; кохання (у 1 знач. ).|| перен. Той, кого люблять (у 2 знач. ).|| Стосунки м... смотреть
імен. жін. роду, тільки одн.1. почуття глибокої сердечної прихильностi до особи iншої статi; кохання2. почуття прив'язаностi до кого-, чого-небудь3. i... смотреть
(у різн. знач.) love; affection, fondness, amour, love affairлюбов до Батьківщини — love for one's fatherland (one's country)материнська любов — matern... смотреть
【阴】1) 爱; 爱情; 爱戴Материнська любов 母爱Любов до батьківщини 热爱祖国2) 爱好, 喜好Любовдо літератури 爱好文学Не до любові 口 不喜欢, 不可心
до любо́ві кому і без додатка. Дуже подобається, любий хтось кому-небудь. Мені Бог уже послав такого, що й до любові, й до пари (Марко Вовчок); Батько мій закохався в моїй матері і взяв її, як казав не раз: “в одній льолі та до любові” (Збірник про М. Кропивницького); — Я з нею не можу жити… вона мені не до любові… (М. Коцюбинський); Оженила мати сина. Не до любові невістку взяла (Легенди..).... смотреть
корень - ЛЮБ; суффикс - ОВ; нулевое окончание;Основа слова: ЛЮБОВВычисленный способ образования слова: Суффиксальный∩ - ЛЮБ; ∧ - ОВ; ⏰Слово Любов содер... смотреть
кохання, любощі, любість, д. люба, любва; (інтимна) близькість, інтимність; (любовні взаємини) роман, інтрига, фіґлі-миглі, амури; (не інтимна) прив'язаність, відданість, повага, пошана, шаноба; (до чого) цікавість, інтерес, потяг, пристрасть; ЕВ. (предмет кохання) симпатія, пасія, коханий, кохана, |у|любленець, |у|люблениця.... смотреть
[l'ubow]ж.1) kochanie (звертання)2) miłość (кохання)з любові — z miłości
любов:◊ зібра́лося \ налюбо́в → "зібратися" ◊ крути́ти любов мати любовні стосунки (м, ср, ст) ◊ продава́чка любо́ви → "продавачка" ◊ любо́в за гроші не ку́пиш (Франко) ◊ стара́ любо́в не ржа́ві́є (ст)... смотреть
Любо́в, -бо́ви, -ві (ім’я)∗∗∗Любо́в, -бо́ви, -бо́ві, любо́в’ю
любо́в[л'убоў]-ов'і, ор. -овйу
Каханнекаханьнекахацьлюбасць
-і ż miłość материнська (синівська, батьківська) ~ miłość macierzyńska (synowska, ojcowska)
(інтимні стосунки) любощі, (до чогось бажаного) уподобання, захоплення, схильність.
(ім'я) Любина
див. наречена; наречений
Любо́в іменник жіночого роду, істота ім'я
каханнекаханьнекахацьлюбасць
Kjærlighet, elskov
Kærlighed, elskov
каханне каханьне кахаць любасць
любо́в іменник жіночого роду
{лубо́ў} -о́ві, ор. -о́вйу.
Kärlek
სიყვარული
любовь