МАРЮ́КА, и, ж., рідко.Збільш. до мара́ 2.Боявся [капітан] станути [стати], зупинитися на хвилинку, немов там за ним гналася якась марюка (І. Франко);Од... смотреть
-и, ж. Збільш. до мара 2).
див. привид
марю́ка іменник жіночого роду, істота міфічна істота
Марю́ка, -ки, -ці; -рю́ки, -рю́к
-и, ж. Збільш. до мара 2).