БІЖЕНЕЦЬ



імен. чол. роду, жив.беженец

Смотреть больше слов в «Большом украинско-русском словаре»

БІЖЕНКА →← БІДУВАТИ

Смотреть что такое БІЖЕНЕЦЬ в других словарях:

БІЖЕНЕЦЬ

мається на увазі іноземець (іноземний громадянин чи особа без громадянства), який внаслідок обгрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками расової, національної належності, ставлення до релігії, громадянства, належності до певної соціальної групи або політичних переконань вимушений залишити територію держави, громадянином якої він є (або територію країни свого постійного проживання), і не може або не бажає користуватися захистом цієї держави внаслідок зазначених побоювань та щодо якого в порядку та за умов, визначених цим Законом, прийнято рішення про надання йому статусу біженця. англ. refugee; нім. Flüchtling m –es, -e; Flüchtlinge f=, -n; угор. menekült; рос. беженец.... смотреть

БІЖЕНЕЦЬ

бі́женець[б’іжеинеиц']-н'ц'а, ор. -нцеим, м. (на) -нцеив'і/-н'ц'у, мн. -н'ц'і, -н'ц'іў

БІЖЕНЕЦЬ

[biżenec']ч.1) uchodźca2) ч. і ж.uciekinier

БІЖЕНЕЦЬ

БІ́ЖЕНЕЦЬ див. бі́женці.

БІЖЕНЕЦЬ

біжен|ець ім. refugee; escapee, displaced person, DP, exile;проблема \~ців refugee problem; табір \~ців refugee camp;

БІЖЕНЕЦЬ

Refugeeполітичний біженець — political refugee

БІЖЕНЕЦЬ

див. біженці.

БІЖЕНЕЦЬ

{бі́жеинеиц} -нца, ор. -нцеим, м. (на) -нцеиві/-нцу, мн. -нці, -нціў.

БІЖЕНЕЦЬ

див. житель; утікач

БІЖЕНЕЦЬ

【阳】 逃难者, 难民

БІЖЕНЕЦЬ

Бі́же́нець, -же́нця; -же́нці, -ців

БІЖЕНЕЦЬ

бі́женець іменник чоловічого роду, істота

БІЖЕНЕЦЬ

-нця m uciekinier, uchodźca

БІЖЕНЕЦЬ

Утікач

БІЖЕНЕЦЬ

див. біженці.

БІЖЕНЕЦЬ

fugitive, refugee

БІЖЕНЕЦЬ

ლტოლვილი, დევნილი

БІЖЕНЕЦЬ

біженець, -нця

БІЖЕНЕЦЬ

ім refugee

БІЖЕНЕЦЬ

беженец

T: 142