мається на увазі іноземець (іноземний громадянин чи особа без громадянства), який внаслідок обгрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками расової, національної належності, ставлення до релігії, громадянства, належності до певної соціальної групи або політичних переконань вимушений залишити територію держави, громадянином якої він є (або територію країни свого постійного проживання), і не може або не бажає користуватися захистом цієї держави внаслідок зазначених побоювань та щодо якого в порядку та за умов, визначених цим Законом, прийнято рішення про надання йому статусу біженця. англ. refugee; нім. Flüchtling m –es, -e; Flüchtlinge f=, -n; угор. menekült; рос. беженец.... смотреть
бі́женець[б’іжеинеиц']-н'ц'а, ор. -нцеим, м. (на) -нцеив'і/-н'ц'у, мн. -н'ц'і, -н'ц'іў
[biżenec']ч.1) uchodźca2) ч. і ж.uciekinier
БІ́ЖЕНЕЦЬ див. бі́женці.
біжен|ець ім. refugee; escapee, displaced person, DP, exile;проблема \~ців refugee problem; табір \~ців refugee camp;
Refugeeполітичний біженець — political refugee
див. біженці.
{бі́жеинеиц} -нца, ор. -нцеим, м. (на) -нцеиві/-нцу, мн. -нці, -нціў.
див. житель; утікач
【阳】 逃难者, 难民
Бі́же́нець, -же́нця; -же́нці, -ців
бі́женець іменник чоловічого роду, істота
Flyktning
Flygtning
Flykting
-нця m uciekinier, uchodźca
Утікач
див. біженці.
fugitive, refugee
ლტოლვილი, დევნილი
біженець, -нця
ім refugee
беженец
refugee of convenience