НАЇ́ЖДЖЕНИЙ (про шлях, дорогу — який став рівним, гладеньким від частої й тривалої їзди), УЇ́ЖДЖЕНИЙ (В'Ї́ЖДЖЕНИЙ), РОЗ'Ї́ЖДЖЕНИЙ, УТОРО́ВАНИЙ (ВТОРО́В... смотреть
НАЇ́ЖДЖЕНИЙ, а, е.1. Дієпр. пас. до наї́здити.Знову чути було, як поскрипують полози об сухий, уже наїжджений і поцюканий кінськими підковами лісовий ш... смотреть
-а, -е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до наїздити. 2) у знач. прикм. Утрамбований, укочений тривалою їздою (про дорогу, поверхню чого-небудь і т. ін.).
-а, -е.1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до наїздити.2》 у знач. прикм. Утрамбований, укочений тривалою їздою (про дорогу, поверхню чого-небудь і т. ін.).
(який став второваним) уторований, уїжджений.
наї́жджений дієприкметник