НЕВІ́ТРЯНО, безос. пред.Без вітру; затишно, безвітряно.А внизу, під скелею, було зовсім тихо, невітряно (О. Гончар).
присудк. сл. Без вітру; затишно, безвітряно.
неві́тряно присудкове слово незмінювана словникова одиниця
присудк. сл. Без вітру; затишно, безвітряно.