НЕОСЯ́ЖНО.Присл. до неося́жний.Степ під небом розкинувся неосяжно великий (З. Тулуб).
Неосяжно нар. 1) Необъятно. 2) Недостижимо. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 553.
Присл. до неосяжний.
неося́жно прислівник незмінювана словникова одиниця
Присл. до неосяжний.