ОБНЕ́СЕНИЙ, а, е.Дієпр. пас. до обнести́ 1–4, 6, 7.Шляхта замкнулася у фортеці, обнесеній, крім валів, ще й високим частоколом (П. Панч);Дочка пташниці... смотреть
приставка - ОБ; корень - НЕС; суффикс - ЕН; окончание - ИЙ; Основа слова: ОБНЕСЕНВычисленный способ образования слова: Приставочно-суффиксальный или пр... смотреть
-а, -е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до обнести 1-4), 6), 7). || обнесено, безос. присудк. сл. 2) Вкритий болячками.
обне́сений[обнесеинией]м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
-а, -е.1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до обнести 1-4), 6), 7).|| обнесено, безос. присудк. сл. 2》 Вкритий болячками.
{обне́сеинией} м. (на) -ному/-нім, мн. -ні.
обне́сений дієприкметник
техн. обнесённый