ОВІ́ЯНИЙ, а, е.Дієпр. пас. до ові́яти.І знов на горах я, овіяних вітрами, Казками вільних полонин (О. Олесь);А дерева вклонялися їм, людям. Овіяним гро... смотреть
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до овіяти. || овіяно, безос. присудк. сл.
[owijanyj]прикм.owiany
-а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до овіяти.|| овіяно, безос. присудк. сл.
ові́яний дієприкметник