ГИДКИ́Й (про людину, її риси тощо — який викликає огиду), БРИДКИ́Й, ОГИ́ДНИЙ, ОГИ́ДЛИВИЙ, ОСТОГИ́ДЛИЙ, ГИДО́ТНИЙ, ОБРИ́ДЛИВИЙ, ОСОРУ́ЖНИЙ, ВІДВОРО́ТНИЙ... смотреть
ОСТОГИ́ДЛИЙ, а, е.Який до краю обрид, став гидким, нестерпним.Якісь даремні надії .. розбивались об гострі пороги остогидлого життя та утрат, нужди та ... смотреть
-а, -е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до остогидіти. 2) у знач. прикм. Який до краю обрид, став гидким, нестерпним.
-а, -е.1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до остогидіти.2》 у знач. прикм. Який до краю обрид, став гидким, нестерпним.
див. поганий
обридлий, остобісілий, осточортілий, ОСОРУЖНИЙ.
Disgusting, odious
остоги́длий прикметник